Фотографія

Використання фразеологізмів на уроках української мови

Використання фразеологізмів на уроках української мови

 

Виховний захід "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття".

 

Виховний захід, присвячений 145 - й річниці з дня народження Лесі Українки

8 кл. "Сто тисяч"
Урок 37

Тема уроку.     І.Карпенко – Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст., про театр «корифеїв». Трагікомедія «Сто тисяч» - класичний взірець українського  «театру корифеїв».        

Теорія літератури:драматичний твір ( поглиблено ), комедія,трагікомедія

 

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями розвитку театрального мистецтва  на Україні у ХІХ ст., з театром «корифеїв» та найважливішими сторінками життєвого і творчого шляху талановитого драматурга І.К.Карпенка-Карого; розвивати уважність, вдумливість, логічне мислення; вдосконалювати роботу в малих групах; виховувати любов до краси рідного слова. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Обладнання: портрети найвидатніших митців-драматургів ХІХ ст., виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації до творів, комп’ютерна презентація, відео фрагменти. 
Епіграф:

Сцена - мій кумир, театр - священний храм для мене. 
                                         Іван Карпенко - Карий

                      ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

1.Психологічна настанова

Учитель. Доброго ранку! Слово – найтонший дотик до серця. Мудре й добре слово дає радість, а нерозумне, зле, нетактовне – приносить біду, може образити, приголомшити людину. «Скажи що – небудь, щоб я тебе побачив», - говорив великий мудрець Сократ.

 2. Рефлексія (*метод передбачення)

 - З яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок?

 - Чи впливає погода на ваш настрій?

 - Чого очікуєте від уроку?

 3. Аутотренінг

Я – восьмикласник.

Я хочу якомога більше знати.

Я думаю, замислююся, пригадую.

Я – творча особистість!

 

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Експрес-опитування

1.Корифей – це… 
2.До театру «корифеїв» входили І. Карпенко - Карий, … 
3.Перший театр «корифеїв» створений у … 
4.Засновником першого театру був… 
5. Важливу роль першому театрі відіграла родина… 
6.Акторсько-режисерський склад родини Тобілевичів – це…

Відповіді. 1.Корифей – заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури. 2. Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марія Садовська та ін. 3. 1882 р. 4. М.Кропивницький. 5. Тобілевичів. 6. Іван Карпенко - Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська-Барілотті. 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Вступне слово вчителя.
“Театр!...Чи любите ви театр так, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, зі всім ентузіазмом, зі всією нестриманістю, на яку тільки здатна палка молодість, жадібна і пристрасна до вражень вишуканого? Або, краще, сказати, чи можете ви не любити театр більше всього на світі, крім добра й істини?” – вислів В. Бєлінського любив часто повторювати І.Карпенко-Карий, бо у ньому – зміст його життя. 
Інформативні повідомлення учнів.
1.Сторінки життєвого і творчого шляху І. К. Карпенка-Карого

Ремарка.    
І. Карпенко-Карий був не лише талановитим драматургом, а й прекрасним актором. Він створив високохудожні сценічні образи: Возного («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Назара Стодолі й Гната Карого («Назар Стодоля» Тараса Шевченка), Герасима Калитки і Пузиря із своїх п'єс «Сто тисяч» і «Хазяїн». Він невтомно працював над своїми ролями, відшліфовуючи кожен епізод до найменших деталей. Його гра була позбавлена штучної декоративності, а відзначалася простотою і життєвою правдою, проникненням у внутрішній світ героїв. 

2.Розвиток українського театру у другій половині ХІХ ст. 
 Основні тези 
1.Початок нової української драматургії – 1819 р. (І. Котляревський. «Наталка Полтавка»). 
2.Розвиток драматургії двома річищами: просвітительсько -раелістичний; романтичний. 
3.1882 р.- професійна театральна трупа, створена М.Кропивницьким у Єлисаветграді. 
4.Труднощі: матеріальна скрута; відсутність власного приміщення; заборона ставити п’єси українською мовою (дія Емського указу 1876 р.) 
5.На західноукраїнських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, українські вистави з’явилися у 1848 р. у Коломиї на аматорській сцені. (І.Озаркевич. «Дівка на виданню, або На милування нема силування»). Досягнення українського театрального мистецтва були дещо скромнішими. Руський народний театр  заснований при товаристві «Руська бесіда» 1864 року. Репертуар: примітивні мелодрами, перекладні п'єски-фарси, німецькі й французькі оперетки і бракувало національної класики. «Театральна мізерія»,-так характеризував Франко стан речей у західноукраїнському сценічному мистецтві наприкінці XIX століття. 
3.Розвиток театрального життя на Буковині к.ХІХ-поч.ХХ ст. 

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти (встати і вийти з – за парти),

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз (потягування)

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки (ходьба на місці).

Вище руки підніміть (підняти руки)

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз (плескають у долоні).

За роботу – все гаразд.

Хвилинка теорії літератури.
Опорна таблиця « Драма як рід художньої літератури » 

Історія створення трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого 
У 1889 році  на хуторі Надія І. Карпенко-Карий написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч». 
Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук - торбинка з шнурочком для грошей) у п'єсі виконував автор. В основі п'єси покладено реальний факт. На той час на півдні України активно діяли шахраї, які продавали заможним селянам фальшиві гроші. У п'єсі «Сто тисяч» виведено образ господаря, який, прагнучи швидко розбагатіти, потрапляє у трагікомічну ситуацію.

 

Тема п’єси - зображення згубного впливу сили грошей на людину, яка в гонитві за багатством  стає бездуховною, втрачає тверезий глузд, людську подобу, нормальну родину, її життя позбавляється смислу. 
Ідея твору – засудження негативних рис характеру людини, прагнення збагатитися нечесним шляхом, зловити велику рибу в мутній воді, що призводить до моральної деградації. 

Хто за словесним портретом?

«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо - все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...» 
Протиставлення двох героїв з протилежними світоглядними позиціями: Герасим Калитка, мета якого у житті –збагачення, не дивлячись ні на що, а протиставлення йому - шукач скарбів Бонавентура, який  ставиться до грошей не як до джерела щастя; у великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних. 

V. Узагальнення і систематизація знань

Вправа «Мікрофон»
1.У чому полягають особливості розвитку театрального мистецтва у другій половині ХІХ ст.? 
2.Чим відома родина Тобілевичів? 
3. Як пояснити псевдонім Івана Тобілевича? 
4.Чому І. Карпенко-Карий змушений був жити за межами України? 
5.Де оселився митець і які твори там написав? 
6. Що ви знаєте про сценічну діяльність Івана Карпенка-Карого? 
7.Де провів останні роки свого життя драматург? 
8.Що призводить до моральної деградації особистості? 

Складання синквейна
Драматург. 
Талановитий, непокірний. 
Трудиться, допомагає, не боїться. 
Зайнятий улюбленою справою
Карпенко - Карий. 

VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).

Домашнє завдання:

1) опрацювати теоретичний матеріал підручника; 
2) образна система характеристики героїв п’єси. 
 , 2008. –  С.61-91. 

 

 

Урок 38

І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.Образ Калитки.

Мета: продовжити знайомити школярів із програмовим твором І. Карпенка-Карого (ІІ дією); осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення; логічне мислення, вміння читати драматичний твір, грамотно висловлювати власні думки, почуття спостереження; узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до жадності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до театральної діяльності, творів театрала.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, виставки творів митця, учнівські малюнки до п’єси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки.

Епіграф:

«Гроші або керують своїм власником, або служать йому».

                                                                                       Горацій

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Конкурс малюнків, які підготували учні. Визначення найкращих робіт.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Всім відомий чарівний театрал І. Карпенко-Карий»

Завдання: підтвердіть або спростуйте думку.

1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні)

2. На одинадцятому році життя майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так)

3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні)

4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бобринцях. (Ні)

5. І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс. (Так)

6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до хижаків-капіталістів. (Так)

7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще у Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні)

8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так)

9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так)

10. Роль Герасима Калитки прекрасно виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні)

11. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні)

12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

 2. Порушення у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи.

2.1. Бесіда за питаннями.

·    Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?

·    З чим пов’язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?

·    Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?

·    Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.

·    У чому полягає бездуховність окремих героїв твору І. Карпенка-Карого?

·    Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?

·    Яким чином тогочасна соціальна дійсність знайшла відбиток у в програмовому творі І. Карпенка-Карого? Наведіть переконливі приклади.

 

2.2. Робота з текстом твору.

2.2.1. Калитка і земля:

«Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

«Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає… а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

«Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито… Легко по своїй власній землі ходить».

«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

«Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»

2.2.2. Герой-експлуататор:

«робітники та собаки надворі повинні буть»;

«ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

«обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;

«кругом, кругом моє»;

«бери і в свого і в чужого»;

«лупи — та дай»;

«Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми».

2.2.3. Господар і гроші:

«Скотина гроші коштує»;

«Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;

«Гроші всьому голова»;

«А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

«Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;

«Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

«З грішми, сказано ж і чорт не брат».

«Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;

«Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;

«Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

«Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається…».

Висновок. Таким чином, у п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

 

3. Опрацьовування ідейного змісту другої дії п’єси. Бесіда за питаннями.

·    Чим був стурбований Копач? («Боковенька… копили, кам’яна фігура… Там гроші, іменно там. Там моя судьба… сьогодні цілу ніч снилась кам’яна фігура»). Що запропонував Копач Герасиму? («Ви б зробили калакольчик у ту хату… Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись, пора вставать — зараз дзінь-дзінь-дзінь, сам ще лежиш, а там устають»)

·    Як Герасим ставиться до своєї родини та робітників? («Вони надолужать: то вмиваннячком, то взбуваннячком, або як почнуть богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шевче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі… Параско, пора до коров, чого ви там ленетесь?.. Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»)

В яких гріхах звинуватив Герасим Клима? («І тобі не гріх. Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад»)

За що критикував Герасим своїх робітників? («Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже з’їли. Настане день, то роботи не») бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають

·    Як Калитка висловив свою занепокоєність з приводу ведення власного господарства? («…Ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі… Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»)

·    У чому виявилася неповага Герасима до жінки? («У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові»)

·    Чим Мотря подобалась Парасці? («…Я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, ніхто хліба не спече, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»)

·    Яку невістку бажав мати Герасим? («Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми»)

·    Як Савка ставиться до своєї дружини? («А ми з старою тільки лаємось, і все через гроші; того нема, другого нема — і раз у раз гиргир-гир, гар-гар-гар! Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона і напосіла: у других, каже, фургони, любо глянуть, а я на возі, який ти хазяїн, каже»)

·    Через що для Савки щастя — здобути фальшиві гроші? («Коли люде багатіють, то чом же нам не попробувать щастя… Надокучили прокляті злидні!.. Тільки горе моє — грошей нема; а без грошей же не достанеш і фальшивих бумажок»)

·    Яку махінацію пропонує Герасим Савці? («Отже, незважаючи на те що гроші зроблені дуже добре, все-таки перше, ніж купити таку суму, їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші, як казначей прийме, то всяке прийме…»)

·    Яким чином багатій хоче вигородити кума на випадок «провалу операції»? («Скажете, що ви продали незнакомому чоловікові воли і між іншими грішми взяли й ці, а я посвідчу, що іменно так, то й край»)

·    Яку винагороду хотів отримати Савка за ризик? («Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців»)

·    Що повинен був врахувати Роман за наказом батька під час купівлі свиней у Пизиря? («На ж тобі двадцять п’ять карбованців на свиней, та хоч і їхать. Тільки не давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»)

·    Якоб була думка Романа щодо одруження з Мотрею? («Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі!»)

·    Чому Герасим не вважав важливим на низині насадити фруктових дерев? («На біса нам той садок? Нам земля потрібна, нам немає часу по садку ходить на проходку…»)

·    Про що подумав Герасим, коли Копач разом з його сином вирушили до Пузиря? («От і вчений на язики, а дурний! Таки що не кажи, а у нього є зайці в голові! Поїхали. Слава богу. Не так мені ті оглядини, як те, що здихався. Тут такі діла, що треба думать та ще думать, а він слідком ходить за мною і що не ступінь, то й порада…»)

·    З яким проханням звернулася Параска до чоловіка? («У церкву поїду з Мотрей… Звели і нам коней запрягти»)

·    Що той їй відповів? («До церкви можна й пішки піти, тут недалеко — три версти. Люде в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для божого дому й шість верстов — ай-ай-ай, а ще й богомольна!… Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»)

·    Як Герасим піклується про худобу? («Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хозяйськи». «От якби ви вдвох з Мотрею крумера попотягали, то інша річ… Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз… Іди тільки, господь прийме твої труди і дасть тобі здоров’я»)

·    Через що Герасим майже трохи не побив дружину? («Ах ти ж відьма чортова, то ти оце мене дратувать заходилась, та я…»)

·    Як на ваш погляд, що єднає Герасима, Бонавентуру, Савку? Наведіть переконливі аргументи.

·    Що згадала Параска відтоді, коли була молодою? («Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається…»)

·    За що дружина дорікала чоловікові? («Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву»)

·    Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки – раз!

Раз ! – і вгору, два! – і вниз

На сусіда подивись.

На ногах стоїть весь клас.

На сусіда не дивись.

Два – присіли , руки – вниз,

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

 VI. Закріплення опрацьованого матеріалу

 

1. Проведення тестового опитування

1. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:
а) проспав;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу;
г) не накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:
а) сараною;
б) прожорами;
в) товстунами;
г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:
а) Києва;
б) Парижа;
в) Лондона;
г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:
а) листячка на дереві;
б) хмар на небі;
в) піску в морі;
г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:
а) Пузиря;
б) Смоквинова;
в) Чобота;
г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?
а) Параска;
б) Копач;
в) Герасим;
г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:
а) посадити садок;
б) збудувати ферму;
в) викопати колодязь;
г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:
а) шматок сала і хліб;
б) глек сметани;
в) хліб з часником;
г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:
а) запас їжі;
б) сотня грошей;
в) раціональна думка;
г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:
а) постійно надавав поради;
б) просив у нього їсти;
в) хвалився своїми досягненнями у розкопках;
г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:
а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря;
б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби;
в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви;
г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:
а) пишною квіткою;
б) конякою;
в) бджолою;
г) соловейком.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Якими двома важливими справами був заклопотаний Копач? Чим це зумовлено? Наведіть переконливі аргументи.

2. Через що Герасим не бажав радитися з дружиною щодо реалізації своїх планів, думок? Що про це зазначено у творі?

3. Калитка намагався побити Параску, але коли з’явився Копач, він:
а) її почав цілувати;
б) заспівав арію;
в) став перед нею на коліна;
г) їй збивав пил на чобітках.

 

 

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, Герасим не особисто хоче обміняти фальшиві гроші, а звертається з цією пропозицією до Савки? Як це характеризує багатія?

2. Дослідіть, як Герасим ставився до Копача. Відповідаючи, посилайтесь на зміст твору.

3. Що саме пригадалося Парасці замолоду? Як:
а) чоловік їй дарував квіти;
б) вона виховувала Романа;
в) її бив Герасим;
г) до неї сватався Жолудь.

 

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, чим пояснити те, що Герасим дав коней Копачу і Роману для поїздки до Пузиря, а дружині, щоб поїхати в церкву, відмовив.

2. Герасим Калитка — економний чи жадний? Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на приклади з твору.

3. В якій яві другої дії п’єси відбулася розмова Герасима із Савкою щодо обміну фальшивих грошей у казначействі?

VII. Підсумок уроку

 VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

Скласти питання або тестові завдання для опрацювання ідейно-художнього змісту п’єси ІІІ д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 39

Тема уроку.Засоби сатиричного змалювання у комедії «Сто                                              тисяч» І. Карпенка – Карого.Характеристика                                                  образів дійових осіб п’єси.

Мета уроку:на прикладі твору І. Карпенка – Карого дослідити                                                                           як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору, аналізувати образи літературних героїв, виокремити у них найважливіші позитивні риси характеру;розвивати уважність, зосередженість, аналітико-синтетичне мислення, вдосконалювати роботу у групах;виховувати любов і повагу до краси рідного слова.

Тип уроку : комбінований

Обладнання:портрет І. Карпенка – Карого, текст твору, ілюстрації до твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Епіграф :

«Гроші або керують своїм власником, або служать йому».
                                                                                      Горацій

ХІД УРОКУ

I.Мотиваційний етап

З’ясування емоційної готовності класу

«Подаруй усмішку».Сьогодні прекрасний день, і ми почнемо наш урок з приємного. Ми подаруємо усмішку один одному.Любі діти, наприкінці уроку відбудеться час зухвалості. Кожен під час уроку повинен знайти те, за що він похвалив би себе. Це можуть бути вчинки, знання, поведінка,думки,ідеї, зовнішність, тощо.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання (диференційованого характеру)

Метод «Закінчи речення».

1.Герасим Калитка все життя прагнув…
2.Сенсом життя багатія було…
3.Прізвище Калитка означає..
4. Герасим Никодимович ділився  найсокровеннішим лише з …
5.Найбагатшою людиною в окрузі був…
6.Нечесний шлях збагачення Калитки…

 Перевірка раніше засвоєних знань

Інтелектуальна розминка

1.Чи вдало підібрано прізвище головного героя? Про що це свідчить?
2. За яких обставин Герасима Калитку не обманули б?
3. Чи відбулася еволюція  світогляду головного героя протягом описаних у творі подій?
4.Як І.Тобілевич розкриває проблему деградації особистості, яка прагне розбагатіти будь-яким способом?

IIІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, формування мотивації учіння (Попередній урок)вставити

Засоби сатиричного змалювання в п’єсі	Приклади з тексту твору
Поєднання різних стилів	Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон! Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші... Блажен чоловік, іже скоти милує
Зображення комічних ситуацій	Як Савка ходив до нечистого по гроші. Як Невідомий показував Калитці нібито фальшиві гроші.
Поєднання різнорідних понять	Робітники й собаки надворі повинні буть
Прізвище-характеристика	Калитка — гаманець
Народні прислів’я, приказки, фразеологізми жартівливого характеру	Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість; хоч голий, та веселий; поживишся скибкою, як собака мухою; у чорта очі на роги повилазять
«Філософські» узагальнення героя	Бери і в свого, і в чужого; лупи та дай; гріх у неділю снідать; худобу ганять в празник гріх; від своєї горілки у грудях пухне
Гіпербола	Робітники їдять, як сарана
Пестливі слова в іронічному значенні	Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком
Макаронічна мова	З приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся
Довідка. Макаронічна мова — мова, дуже засмічена іншомовними словами або лексемами, зміненими на зразок іншомовних.

 

Постановка виконавських завдань

1. Узагальнити знання щодо образної характеристики перонажів.
2. Прокоментувати доречність епіграфа уроку.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

Учитель. Усі образи твору підпорядковані єдиному ідейному задумові становлять складну й водночас струнку сукупність засобів його вираження.

У трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенко-Карий чітко відтворив психологічний тип людини, одержимої жадобою збагачення. Цей тип також давно відомий в літературі — Скупий лицар у Олександра Пушкіна, Плюшкін — у Миколи Гоголя, Гобсек — в Оноре де Бальзака. Якщо названі класики лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то Іван Тобілевич розкриває проблему детально

Самопрезентація героя. Учень від імені Герасима Калитки розповідає про свої плани та дії аргументучи цитатами.

Робота в групах. Образ Герасима Калитки.

    

Орієнтовний комбінований план характеристики

1.Скупість.«Хіба у мене банк, чи що?.. Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами…Принесіть же мені запродажню запись на воли». «…а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».

2.Грубість. «Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

3. Жадібність. «Це так, це так! Однеси зараз назад — гріх у неділю снідать». «Краще смерть, ніж така потеря».

4.Лицемірство «Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє».

5.Пристрасть до грошей. «Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас, Калитку розірве грошвою». Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

6.Боягуз. «Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопаться... Хіба кума взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не побоявся, то не побоїться казначея, щоб розміняти гроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!..»

 7.Шахрайство. «Диво! От так штука! Оце, кажеш, фальшиві? Це я взяв від Жолудьова прикажчика. Виходить, їх і у Жолудя доволі є... Он як люди багатіють. Я їх помітю, надірву краї...». «Розпалилась до них моя душа. Сто тисяч візьму!»
8.Взаємини з рідними, знайомими, наймитами. «Люди в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для Божого дому й шість верстов… Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує». «Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком або як почнуть Богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі. Стара, а стара! Параско, пора до коров, чого ви там мнетесь? Ану, ану! Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть».

 

• ІІ група «Захисники»

Орієнтовний план характеристики

1.Працелюбність, трудівник-трудоголік. «…ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене  ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе!» 

2.Цілеспрямованість.

3.Лірична натура. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно загрібати тебе до купи, в одні руки… Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться. там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито…».

4.Турбота про майбутнє сина.

Мистецькі паралелі. У ролі Калитки Б.Бенюк, Савки-І.Гаврилів, Невідомого - Д.Каршневич.

Образ Бонавентури  (як протилежний образу Калитки)

• ІІІ група. «Звинувачувачі»

Орієнтовний план характеристики 

1.Лицемір.

2.Вміння ввійти в довіру до багатіїв.

3.Бажання розбагатіти, знайшовши скарб.

4.Легкий до роботи.

 

ІV група. «Захисники»

1.Невибагливий у житті.
2.Багатий внутрішній світ.
3.Бажання побувати в Парижі.
4. Нечерствий душею.

Образ кума Савки

V група. «Звинувачувачі»

1.Слабка сила волі.

2.Бажання розбагатіти нечесним шляхом.

3.Хитрість та улесливість.

 

VІ група  «Захисники»

1.Ліричність натури, фантазія.

2. Сміливість у досягненні мети.

3. Захист власної позиції.

4.Уміння зробити правильні висновки у конкретній ситуації.

VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

• 1.Складання тестів до аналізованого образу.
• 2.Вправа «Снігова куля»
  І група. Калитка. ІІ група. Бонавентура. ІІІ група Савка.
   (Слово. – Речення. – Питання. – Відповідь)
• 3.Аналіз мови героїв твору.
• 4.Коментар епіграфа уроку.

VІІ. Підведення підсумків уроку і повідомлення д/з

Оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання.

• 1.Опрацювати матеріал підручника. 
• 2.Підготуватися до контрольної творчої роботи.