Використання фразеологізмів на уроках української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель  Богдановецької  I – II ст.

Лисюк Галина Василівна

 

 

 

2013 р.

Використання фразеологізмів на уроках української мови

Займенник

1. Вставте замість крапок  іменник, щоб утворився фразеологізм. Визначте рід і відмінок означального займенника в кожному виразі.

Зразок : на всю …- на всю губу.

На всіх …; на  всі …; на все …; на весь … .

Примітка: парах, лади, горло, голос.

2. Перепишіть речення, підкресліть фразеологізми.  Усно визначте розряд займенника в кожному фразеологізмі.

1.Фелікс і Воля сиділи самі на лавочці, їм було дуже холодно, мороз залазив у кожну кісточку на руках та ногах.(Ю.Яновський.)2.-Потерпи, синку, і на нашій вулиці буде свято, - сказала Петрусева мати.(І.Багмут.)3.-Та як же так, ні з сього ні з того-гайдамака.(І.Тобілевич.)4.Війна війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли.(М. Стельмах.)

3.Випишіть 10-15 фразеологізмів , до складу яких входять займенники (користуйтесь різними словниками).

4. З поданих фразеологізмів випишіть тільки ті , до складу яких входять займенники.  З двома-трьома з них складіть речення.

Сам не свій, сам собі пан, світ заступити кому, міряти на свій лікоть ,серце з перцем у кого, сісти не в свої сани, слатися під ноги, товкти своє, тьохнуло серце кого, у люди виходити, узяти себе в руки, узяти  бика за роги , отака ловись.

Дієслово

1. Згадайте (знайдіть у словниках ) 2 0 - 30 фразеологізмів  із дієсловами.

Випишіть їх. З двома –трьома з них складіть речення.

2. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть фразеологізми.

1.- Ну й смачні вони  (вареники) з медком !- прицмокнув дідусь.-Покуштуєш – то і за вуха тебе (не) відтягнеш.(Б.Комар.)2.Ти людина  розумна і(не) любиш пропускати того, що пливе до рук.(М.Гоголь.)3.Щоб більше й ноги твоєї там не було!(А.Дімаров.)4.Геть від мене !Забирайся і ніколи не вертайся, щоб і дух твій тут (не) пах!(І.Франко.)

3.Чому у фразеологічних словниках дієслівні фразеологізми подаються з дієсловом у двох формах? Що вони відбивають? Доповніть ряд фразеологізмів своїми виписками.

Пускати, пустити чутки; прибирати; прибрати до рук; піддавати; піддати жару; збивати; збити з пантелику; душу вивертати; вивернути; давати, дати перцю; зачіпати;  зачепити за живе…

4.Замініть дієслова доконаного виду дієсловами недоконаного виду. Запишіть їх парами.

Зразок : докласти  рук – докладати рук.

Розвісити вуха, буркнути собі під ніс, розвісити вуха ,знати де раки зимують , взяти ноги в руки, залити за шкуру сала.

З двома парами фразеологізмів складіть речення.

5.Спишіть речення, підкресліть дієслівні фразеологізми. Назвіть у них час і вид дієслівного компонента.

1.Пилипко, знай, налягає на ноги.2.В його малій головоньці гвіздком стриміла думка : от хоч би що, а піти посипати.3.Серце як не вискочить, б’ється , дух запинається в грудях. 4.Голова ходором заходила,  посипались іскорки з очей ,  і разом все перед ним засвітилось.5.Ліщина об ліщину терлась - скрипіла, а вітер поміж гілками так завивав, що в Пилипка аж у вухах тріщало.(Панас Мирний «Морозенко» ).

6.Прочитайте прислів’я та приказки .Випишіть ті з них , в яких присутні перехідні дієслова.

1.Добра квочка одним оком зерно бачить, а другим шуліку.2.І гуси вола з ніг звалять, як їх багато.3.Кури сокочуть - у міх не хочуть.4.Курочка по зернятку збирає і то сита буває.5.Курчат по осені рахують.6.Півень ранку криком не закличе.7.Бджоли раді цвіту, а люди раді літу.8.Одна бджола меду не носить.

9.У чужій пасіці бджіл не розведеш.10.Добру людину бджола  не кусає.

Поясніть,  до яких випадків у житті їх можна застосувати.

7.У поданих прислів`ях і приказках над кожним дієсловом позначте

його спосіб.

1.Держися за гриву, бо за хвіст не вдержишся.2.Їдь тихо – обминеш лихо.3.Коли стелиться доріжка , козакові не до ліжка.4.Найгірше колесо у возі найголосніше скрипить.5.Пішов батько навпростець, не скоро вернеться.

6.Не всі дома, половина поїхала.7.З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде.

8.Один не йде , другий не везе.9.Або ти, батьку , їдь у ліс , а я буду дома , або я буду дома, а ти їдь у ліс.

Чи всі способи тут представлені? Зробіть висновок про вживання способів дієслів у прислів`ях та приказках . Назвіть жартівливі фрази.

8.Прочитайте на екрані фразеологізми. Випишіть до зошита тільки звороти з

дієсловом наказового способу. З трьома з них складіть речення.

Бий лихом об землю , бісом дивитися , губи копилити , пальця в рот не клади,

підставляти ногу кому, повернути голоблі, решетом воду міряти ,тягти руку за ким, хоч греблю гати, хоч кіл на голові теши, гоном гнати, хоч сядь тай плач.

9.Перепишіть і прочитайте уривок з байки Л.Глібова «Лисиця-жалібниця».

Визначте вид, час і спосіб дієслівних компонентів у фразеологізмах.

Лукавий чоловік словами нас голубить,

Неначе всіх і жалує, і любить,

Для правди , для добра живе,

Як по воді пливе;

А ближче придивись ти -

І видно , що виля хвостом :

Помажу , мов , медком,

Солодше буде з`їсти.

10.Перепишіть, підкресліть у реченнях фразеологізми, позначте дієвідміну

дієслівних компонентів.

1.Куди оком не кинь-трава зеленіє…Через те й травень.

2.Чудесне місце: високо над річкою, краєвид- очей не відведеш.3.Дзвонять в усі дзвони жайворонки. 4.Не ловіть гав ! Бо стрілою впаде яструб, і не матимете ви крякухи.5.А молодь наша…Та взагалі з таким народом гори зрушити можна.6.А перед тим вдаримо додому телеграму, тато виїдуть на станцію і заберуть нас.7.Як і скрізь, так і тут: не святі горшки ліплять.(З творів Остапа Вишні.)

11.Проведіть фразеологічну гру «Четвертий зайвий», зважаючи на дієслівний фразеологізм або дієслівний компонент у стійкому виразі. Усно поясніть у кожному ряді фразеологізмів природу «зайвого».

1.Сухим із води виходити , сторчака давати , стіни мають вуха , ставати на порозі.

2.Оскому набити , облизня піймати , носа повісити, торішній сніг.

3.На пні ламати, на кутні сміятися , мокрим рядном накрити , на вітер говорити.

4.Давати задній хід, закладати фундамент, землі під ногами не чути, змінити гнів на милість.

12.Вас призначили дублером вчителя української мови. Які б ви поставили

запитання до фразеологізмів з дієслівними компонентами?

Ні зброї вони , ні своїх корогов

Едварду до ніг не зложили,

Та волю й країну свою боронить

Не стало селянської сили.

«Годі жартів ! - крикнув згорда . -

Бо задам тобі я гарту!

А поет йому: «Та й сам я

Не люблю з панами жарту…»

(З творів Лесі Українки.)

Дієприкметник

1.Перепишіть прислів`я та приказки, поясніть їх зміст, підкресліть дієприкметники.

1.Дарованому коню в зуби не дивляться.

2.Відрізану скибку не притулиш.3.Непрошений гість - гірше татарина.

4.Лежаний хліб не ситий. 5.Згаяного часу і конем не доженеш.

6.Добре, коли фашист битий, а ще краще, коли вбитий.

7.Грабований кожух фашиста не зігріє.

2.Запишіть фразеологізми за поданим зразком. Укажіть на стан і час дієприкметника .З двома фразеологізмами складіть речення.

Зразок: не в тім`я битий - (від бити).

Кований на всі чотири копита, білими нитками шитий,  коло розбитого корита , горем прибитий , забутий богом і людьми , ніби з хреста знятий.

3.Перепишіть прислів`я та приказки,  підкресліть у них дієприкметники, що перейшли в іменники. Поряд у дужках поставте запитання і назвіть відмінок.

Зразок: битий(хто?Н.) небитого (кого?З.)везе.

1.Вчений без практики, як бджола без меду.2.Вченому-світ, а невченому –тьма.3.Вчений іде , а невчений слідом спотикається.4.Лежачого не б`ють ,

але й полежать не дають.5.Обіцяного три роки ждуть.6.Гірко зароблене

солодко їсться.

4.Замініть у фразеологізмах дієслово дієприкметником і запишіть вирази

парами за поданим зразком. Позначте дієприкметникові суфікси. Про що говорить такий запис?

Зразок: спіймати на гарячому - спійманий на гарячому.

Збити з пантелику, загнати на слизьке, викинути за борт, вивести з рівноваги, покласти на лопатки, зітерти на порох.

5.Установіть значення фразеологізму не ликом шитий за даними реченнями , назвіть число і час дієприкметника.

1.Не тільки в Києві-місті-герої можуть цим похвалитися, а й ми, глибока перифе-    рія, не ликом шиті.(І.Цюпа.)2.Чернігівці ж теж не ликом шиті , теж розуміють , до чого воно йдеться..(В.Кулаковський.)3.-Що ж я ? Я нічого. Не личком же , бач , шитий ! - виправлявся він.-Коли не личком, то валом ! –скрикнула, заливаючись реготом , крамариха.(Панас Мирний.)

Чому так говорять?

Ликом (корою, переважно з липи ), як і валом ( нитками з клоччя),зшивали

різні речі .Звичайно , лико було поганим, неміцним матеріалом .З лика

робили і взуття для бідняків (личаки), яке швидко розповзалося. Отже , ликом шитий - це хтось без здібностей, безвільний, тобто у чомусь слабкий. І навпаки , не ликом шитий-про людину здібну, в чомусь обізнану , яка вміє поводитися належним чином.

6.Згадайте заголовки кінофільмів, телефільмів , книжок , до назв яких у складі

фразеологізму входять дієприкметники.

Дієприслівник

1.У поданих зворотах дієприслівники недоконаного виду підкресліть

однією лінією, а доконаного - двома. Усно складіть з ними речення.

Опустивши голову, як у рот води набравши, вуха розпустивши, плутаючись під ногами , сіючи розбрат, спікши рака.

2.Переписуючи речення з повісті М. Стельмаха «Щедрий вечір», замініть

у виділених фразеологізмах дієслова на дієприслівники.

1.Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку -

землі під собою не чую. 2.Учні вітали нову одяганку сміхом , різними вигуками і підняли мене на ура.3.Тато по- кравецьки зміряв мене з ніг до голови , а потім з голови до ніг , зиркнув на двері й тихенько запитав:

-А злякався дуже? 4.Від одного слова про театр я нашорошив вуха , приріс до печі.

Структуру яких речень треба переробити ?

3. Користуючись  українсько - російським фразеологічним словником ,

доберіть російські фразеологічні відповідники до поданих українських зворотів і запишіть їх парами .Усно назвіть дієслова , від яких утворені дієприслівники.

Не покладаючи рук -…

Засукавши рукава -…

Не розгинаючи спини -…

Не спитавши броду , не лізь у воду -…

Не терши , не м`явши , не їсти калача -…

Лежачи й камінь мохнатіє -…

Прислівник.

1.Прочитайте подані словосполуки, знайдіть прислівникові фразеологічні звороти і запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: ні за цапову душу( як?) – даремно З .

На зубки підняти, на гачок зловитися , ні за понюх табаки , на широку ногу,    з- під палки, як риба  в воді, з гріхом пополам , морський вовк, з усіх сил.

До якого розряду слів - прислівників ( місця , часу, причини, способу дії) їх

можна включити?

2.Перепишіть речення, виділіть прислівникові усталені сполуки . На які ознаки вони вказують?

А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но

починає на світ благословлятись.2.Полюють зайців в основному трьома способами : з підйому, з- під собак гончаків і на засідах.3. Джек побіг, метнувся сюди-туди по болоту, бігав , нюхав , прибігає , висолопивши язика.4….Його аж із прадавніх – давен прозивають «князь- озеро».5.Не всі обов`язково сідають на  крякуший заклик , але часто й густо все - таки сідають.(З творів Остапа Вишні).

3.Запишіть парами фразеологічні звороти і відповідні їм прислівники. Назвіть розряд кожної пари:

1) як сніг на голову , хоч греблю гати , не з руки , не за горами , рукою подати , за тридев`ять земель, до нових віників, з діда -  прадіда , як кіт наплакав;

2) багато, зненацька , незручно , скоро , надовго, здавна , далеко , близько , мало.

Укажіть слова –антоніми і фразеологізми-антоніми.

4.Прослухайте стрічку вірша Г.Бойко «Стоніжка».Якими серед поданих у довідці фразеологізмами можна передати час, коли прийшла стоніжка гостювати?

 

Гостювати йшла стоніжка.

Забруднила ноги трішки.

На порозі біля хати

Стала ноги витирати.

Всі сто ніжок обмітала,

Всі сто ніжок витирала,

А як стала на помості -

Із гостини йшли всі гості.

Довідка: ні з того ні з сього, на шапкобрання, в свинячий голос, на чім світ стоїть , за царя Панька.

Який фразеологізм ви обрали б насамперед для стоніжки, зважаючи на її охайність ?

Службові частини мови

1.Виразно прочитайте початок вірша «Шпаргалка – виручалка» Г.Бойка. Підкресліть фразеологізми з часткою не.

В класі в нас

Є Панас, -

Маєм з ним мороку:

Без шпаргалки – виручалки

Він не ступить кроку.

Він без «Не»

Не дихне, -

Тільки й чуть від нього:

-Я Не чув такого…

Згадайте і запишіть ще три - п`ять фразеологізмів із часткою не.

Примітка : не варта шкурка вичинки,  не всі дома у кого, не дати собі в кашу наплювати, не остання спиця в колесі…

2.Назвати звороти в такому порядку: звороти з прийменниками ; зі сполучниками ; з частками.

Грати з вогнем, губи в молоці, ні в які двері не лізе, ніде й голки встромити, палець об палець не вдарить, був кінь та з`їздився, за пояс заткнути, старі й малі, як маку, було та загуло, груші на вербі , за душею ні копійки , хай йому халепа, нехай йому риба й озеро , з – під землі дістане.

Чи всі їх можна чітко розподілити за групами?

3.Випишіть із фразеологічного словника 10 виразів , до складу яких входив би повторюваний сполучник ні-ні . Проаналізуйте, чи йдуть вони підряд.  Про результати спостережень повідомте на уроці.

Примітка: ні бе ні ме , ні в дві ні в три, ні в сих ні в тих, ні в тин ні в ворота, ні живий ні мертвий, ні з того ні з сього, ні за що ні про що, ні знобить ні гріє, ні світ ні зоря, ні сіло ні впало.

4.За поданим зразком поставте замість крапок потрібні слова - компоненти –повнозначні частини мови. Прочитайте вголос.

Зразок: з…до …- з ніг до голови.

Не на …, а на …; у …і в …; ні за…ні про …; з …та в …; ні …ні … .

Примітка: з рук до рук;  не на життя, а на смерть;у хвіст і в гриву ; ні за що ні про що; з мосту та в воду; ні дня ні ночі.

5.Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Знайдіть фразеологізми і поясніть їх значення.

1.- Еге , та тебе , гляди, й конем ( не) здоженеш ,- озивається тато. 2. –Ось, тату, (ні) сіло (ні) впало, маємо собі нового читальника . 3. –От і гостя маємо! Тебе де  (не) посій, то вродишся. 4-(Ні)чого (не) вигорить у них, (ні) чого! Коли (не ) втримались на гриві – (не) вдержаться на хвості. 5. Стою на дорозі, мовчу ,- якось язик (не) повертається брехати. (З творів М. Стельмаха.)

6. Складіть невеличке оповідання – жарт  «Щось у лісі шелестить…», увівши до нього фразеологізми ні з сього ні з того, ні живий ні мертвий , зуб на зуб не попадає, мурашки полізли по спині, і дух затаїв . Назвіть у використаних зворотах усі частини мови – повнозначні і службові.

Робота з фразеологізмами при вивченні синтаксису

Словосполучення і речення

Завдання.

1.З’єднайте залежні слова, що в дужках, із головними зв’язком узгодження, керування або прилягання. Вкажіть спосіб  зв’язку і вид словосполучення.

Зразок: (бита ) шлях – битий шлях (узгодження; іменне).

(Білі) ворона, обламати (боками ) кому, (викапаного) батько, викинути(коникові) , глянути (скоса) на кого, ( горобиної) ніч , (гусячий) шкіра, забивати (головах) кому, забити (клину)  між ким , закрутити (гайками) кому, (заключне)акорд чого , заорати (ніс).

2.Які способи синтаксичного зв’язку ілюструють подані форми двох фразеологізмів?Доведіть.

1.Ахіллесова п’ята, ахіллесової п’яти, ахіллесовій п’яті, ахіллесові п’яти.

2.Виходити в люди, виходив у люди, виходила в люди, виходило в люди , виходили в люди.

Напишіть 1-2 аналогічні приклади.

3.Прочитайте словосполучення. Випишіть поєднані способом керування(без прийменника чи з прийменником).

Обламати крила кому , обстріляний птах, окинути оком кого, що, гостре слово, вийти заміж , бачити наскрізь кого , золотий вік, падати до ніг кому, перемивати кісточки кому, перша ластівка, підвести під монастир кого, підводне каміння,  підкласти свиню кому, плентатися в хвості , покласти край чому.

4.Перепишіть словосполучення , підкресліть у них головні слова. Поясніть значення кожного виразу.

Гаряча голова, каламутити воду, виляти хвостом, високі пороги, високо літати, відбити хліб, вірний собі, вкоротити віку, вовком дивитися, вовчий квиток , вухо ріже, гарматне м’ясо , гірка правда , осине гніздо, голова дірява, дістати язика.

5.Прочитайте. Виписуючи виділені фразеологізми , поставте їх у початковій формі. Перевірте за словниками.

1.Непізнане , пішло у небуття. 2.То те дитя й на ноги зіп’ялося , і розуму дійшло у Чураїв.3. Чужа душа  - то , кажуть, темний ліс. 4. Марусю, чуєш, зараз, ще до осени , поберемось та й вступимо в закон. 5.Дітей без мужа ставити на ноги. Ні захисту в житті, ні допомоги. 6.І знову панство суне на Полтаву, щоб знов тебе  поставити навколішки. 7. І ось він, Київ, за валами він! – той стольний град, золотоверхе диво , душі моєї малиновий дзвін ! .

6.Допоможіть словам знайти «свою» фразеологічну пару. Запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: кататися як сир у маслі.

1.                       Бити (драти, лупцювати); сидіти (примоститися, почувати себе) ; ладен (готовий ); попасти (потрапити); костюм (піджак); розбити ; писати.

2.                       Як Сидорову козу, як курка лапою, між двох вогнів, як сорока на тину, як з голки, в пух і прах , у вогонь і воду.

7.Доберіть до поданих фразеологізмів слова, з якими вони вживаються. Напишіть твір – роздум за картиною. Використайте деякі з названих виразів.

… до останньої краплі крові , … як на пожежу ,…на сьомому небі , …як з відра, …як риба об лід, …як мур, …як на долоні, …як сніг на голову, … як хлющ, …не на життя, а на смерть.

 8.Прочитайте, випишіть слова й фразеологізми, що поєднуються, парами. Синтаксично залежну частину в парі підкресліть.

Зразок: припасовують під дзвін малиновий.

І наші сини вже шкільну припасовують форму

Під дзвін малиновий нових вересневих світань.

1.Народ не візьмеш на макуху.

Він зоддаля розрізнить чин.

2.За отсю роботу гойну, за веселу молотьбу

Віддаю на тиждень вольну: Погуляй на всю губу.

3.А вона прийшла холодна, наче крига, -

І лови тепер у небі журавля…

4.Тоді мости, котрі недолюбив,

Він об ‘єднав у лебедину пісню. ( З творів Б. Олійника ).

9.Випишіть спочатку речення із фразеологізмами, утвореними як словосполучення, а потім – як речення.

1.Багатому і діти чорт колише, а бідному і янгол не рідня. 2. Йому вже всі зозулі відкували .3. Вже йду  не йду,  підламуються ноги. 4.Грицько зцурався дівчини такої ! Доп’яв біди, земля йому пером. 5….Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали. (Л. Костенко. «Маруся  Чурай»).

Просте речення

1. Перепишіть, у кожному з речень підкресліть граматичну основу.

Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь із - за потилиць. Інша на твоєму місці йшла б і землі під собою не чула . Гаркуша був на сьомому небі .

-                                       Ну чого ти з ним глека зліпив?.. Чи він тобі брат, чи він тобі сват ? Справді, Ганна здавалася тут багатьом білою вороною. Наробив шелесту Псьол і цієї весни.  Батько її, Сила Григорович – майстер на всі руки.

2.Знайдіть у фразеологічному словнику української мови Г. М. Удовиченка 10 – 15 зворотів із граматичною позначкою « у ролі прис..» (у ролі присудка ).

Прочитайте приклади до них. Фразеологізми випишіть за поданим зразком.

Зразок : держати в лабетах кого, у ролі прис.

3.Випишіть спочатку фразеологізми – речення, а потім – речення, в яких фразеологізми виступають їх членами.

Скоро казка мовиться. – Ти чого це , дівко, на вулицю носа не показуєш ? Так тебе дуже легко на гачок і якомусь ворогові спіймати. Дмитро з копита пустив коні розмашистою риссю. Йому вже три чисниці до смерті. В мене серце вискакує з грудей. Після цих слів гора звалилася з плечей. На людях і смерть красна. ( За М. Стельмахом ).

4.Перепишіть речення парами , порівняйте виділені слова і словосполучення. Якими членами речення вони виступають? Яка між ними значеннєва  й стилістична різниця? Що образніше – слово чи словосполучення ?

1. Завжди                                             … Вдень і вночі

Бачу я перед собою                                             Бачу я перед собою

Ясні оченьки дівочі.                                            Ясні оченьки дівочі.

2.За тюремний спів                                              За тюремний спів

він мусив                                                             він мусив

Загинути.                                                                 Головою наложити. ( З творів

Лесі Українки ).

3.Прочитайте виразно речення, визначте синтаксичну роль виділених членів, запишіть їх за поданим зразком.

Зразок : полетіла ( куди ?)  по всіх усюдах ( обставина ).

За вітром слава полетіла

По всіх усюдах і кутках.

1.А соловей аж горло надриває

І на всі заставки співає.

2.А се солом’яник…Не боїмось,

Під носом пурхаєм і сміємось.

3. Був на селі козак Кирило Яловець…

Хазяйство добре мав і повний гаманець. ( З творів Л. Глібова ).

6.Складіть невеличке оповідання « За тридев’ять земель» так, щоб фразеологізми взяти ноги в руки, бувати в бувальцях, від зорі до зорі, землі під ногами не чути, золоті руки виступали різними членами речення.

7.Перепишіть за поданим зразком. Зробіть писемний розбір виділених членів речення.

Зразок : Панич милував ( як ?) наліво й направо . Наліво й направо – обставина способу дії, виражена фразеологізмом; у словнику тлумачиться : « в усі сторони, не розбираючи» . Пов’язана з присудком милував способом прилягання.

1.Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавілонського стовпотворіння. 2.Раніше це вікно було в таку пору року відчинене день і ніч. 3. Штрафи посипались на заробітчан як із рукава. (З творів О. Гончара.

8.Спишіть , підкреслюючи порівняльні звороти. Усно визначте , на які питання вони відповідають та якими членами речення виступають.

1.От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. 2.Вії зачорніли на молодих щоках, як шовк. 3.Одна дівчина , як рожа , друга , як маківка. 4.Хисткий, як билина, рівний , як очеретина, жвавий , як щиглик, виростає Івась. 5. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. (З творів І. Нечуя –Левицького.)

9. Запишіть такі вислови (метелиця) крутить хвостом, всі як один, як хлющ, в один голос, і  світу не видно, сухого рубця не залишилось, промокли до нитки, з ніг валить, дати слово. Допоможіть трьом темам – «Наш загін», «Дощ над полями» і  «Хуртовина» розібрати «свої» фразеологізми.

10.Прочитайте, випишіть означено- особові речення і поясніть, чим ви керувалися при виборі.

1.Вороні соколом не бути. 2.Обійдеться без вовка в кошарі. 3. Видно зайця по вухах.4. Сокола з рук не пускай. 5.Вовка пастухом не ставлять. 6.Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха.)7. Не спиться вовку під селом. 8.Лови журавля в небі. 9.Якось осінньо тут, тривожно. (О. Гончар ) 10.Не научиш вовка орати. 11.Ведмедя не налигаєш. 12.Не зламати нас утомі. (Л. Забашта). 13.Вовка в кошару не впускай.

11.Випишіть із збірника прислів’їв і приказок по три узагальнено-особових речення про:1)захист Батьківщини, 2) працю, 3)правду і кривду.

Зразок: за рідний край життя віддай; працюй плечима, а не очима ; людською кривдою не доробишся.

12.Запишіть прислів’я та приказки з однорідними членами речення в середині фразеологізму.Самостійно доберіть подібні приклади із фольклорних збірників і продовжіть вправу.

1. Не знає ані що, ані куди. 2.Не знає ні бе , ні ме, ані кукуріку. 3.І швець, і жнець, і в дуду грець. 4.Хоч молодий роками, та старий розумом. 5Немов верста на шляху : без роду, без племені, без захисту…

13.Спишіть спочатку речення з однорідними фразеологізмами, а потім- з однорідним словом і фразеологізмом. Визначте, якими членами речення вони виступають.

1. Він (Чіпка) заходив по хаті, розпустив язика,  дав волю серцю.2.Ішов захожий тихо, нога за ногою. 3.- Що це ти кажеш, сину ? Чи ти маєш бога в животі, а царя в голові ?!(Панас Мирний).4.Двоє дітей - треба виростити, до розуму довести.5. Горе впало на нас неждано й негадано, як грім серед ясного неба. (А. Головко ) 6.Тільки не в пору ти , дівчино, розквітла, не в пору стала на порі.( М. Стельмах)

14. Складіть речення, в яких би однорідними членами виступали слово і фразеологізм. Запишіть їх за поданим зразком.

Зразок: Молодиці перебрали язиком ( що зробили?) усіх дівчат на селі, пересудили (що зробили ?) і багатих , і бідних (присудки).(І. Нечуй –Левицький)

15.Прочитайте і перепишіть фразеологічні вислови, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх уживання. Чи можна переставити в реченнях звертання?

1.Ні сіло, ні впало: «Дай мамо сало!» 2.Хапай Петре поки тепле. 3.Скачи Данило хоч тобі не мило. 4.Не трать куме сили, спускайся на дно. 5.Заплач Матвійку дам копійку. 6.Хоч нічого не виходить, а ти Марку грай. 7.Грай, грай глечику а підеш без вушка. 8.Ой піч моя піч ! Коли б я на тобі, а ти на коні , славний був би козак з мене.

16. Прочитайте , слідкуючи за інтонацією. Перепишіть, підкресліть вставні слова, словосполучення й речення, поясніть розділові знаки при них.

1.Тепер само собі стоїть

Деревце молоденьке,

Сміється, шелестить.

(Раденьке, що дурненьке!)

2.Признаться, ніде правди діти,

І я гуляючи прожив.

3.Учені та розумні  люди

Усюди славу рознесли,

Що наші прадіди – нехай їм легко буде –

Великий город Рим од ворога спасли…

4.Ворота, як на те ж , кругом усі заперті,

А дуже Вовкові не хочеться умерти

(Бо ще він не нажився, бач! ),

А гірше од людей – од видимої смерті… (З творів Л. Глібова .)

17.Прочитайте і перепишіть приказки. Поясніть розділові знаки. Чи скрізь можна поміняти місцями пряму мову й слова автора?

1.Голова каже: «Іди!», а ноги: « Сиди!».2.Ти йому: « Стрижене», а він тобі: «Смалене». 3.Обізвався Яготин: «Ніжин мені побратим!», а Ніжин каже: «Є у степу Ромен, та й той мені не ровен!»4. «Не до вас, гуси, я йду , -водиці напиться», - каже лисиця. 5.Хвалилася опенька, що на ній шапочка гарненька, а гриб їй: «Гарненька, та дарма: під нею голови нема !»6.Дурний хазяїн каже: «На наш вік буде, а після нас хоч трава не рости !»

18.Запишіть речення, скориставшись різними способами цитування.

Зразок: «Землі орган могучий»,- слова з поезії П. Г. Тичини «Перед пам’ятником Пушкіну в Одесі» ;Слова «землі орган могучий» взяті з творів П. Тичини; Образне визначення сили поетичного генія – « землі орган могучий», дане П. Тичиною О. Пушкіну в 1920 р., стало крилатим;

« Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий!» .Якраз ці слова пригадав О. Гончар на відкритті пам’ятника великому російському поетові в Києві.

Іскра вогню великого; красен Дніпро ясної погоди; людина – це звучить гордо.

19. Зробіть синтаксичний розбір речень.Якими членами речення  виступають фразеологізми?

1.З усіх усюд згонили сюди худобу, свиней, овець, везли у великих ящиках ку-

рей. Тимко розкрив рота з переляку й здивування. Його рожеві мрії з часом розвіялись. Тепер Мишко був готовий іти за Васильком у вогонь і воду. Його слова потрапили в ціль. Хлопці затамували подих. Німці боялись у наші села й носа показувати.Тимко і Сава – нерозлучні друзі : один в одного днювали й ночували. ( Ю. Збанацький ).

2.Мені не дозволяє совість Негоду пересидіти в кущі. Ось мій поріг. І отча моя хата.І хліб , і сіль – у простоті святі. Дід їм долю угадав по зорях . Ми серцем вросли у манливе узвишшя. Беруть на кпини молоді міста прапращурів . Од козачої одваги втік паша, як битий лис. Час пряде свою одвічну нить. (З творів Б. Олійника ).

3.Всі хати йому здавалися на один кшталт . Глин у нас – непочатий край .Серед білого дня і заблудився . Куди ж тепер ? В хаті у Меланії  було, як у віночку : тіняво, зелено, чисто. – А де ж ваші соняшники , кукурудза ? – Все там , - засміялась Меланія і махнула  рукою кудись весело . …На широчезній рівнині , скільки сягав зір, яскраво золотились соняшники .( За О. Гончаром.)

4.Сорока – ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила, ополоником мішала, діток годувала. Коте, коте,  вилий воду на колоду, чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку .Учи дітей не страшкою, а ласкою. Негріте залізо не зігнеш. Давніх друзів забувають, а при горі споминають .Друзі пізнаються в біді.